Нові дворяни

 

Ранку нового сторіччя,

Я дивлюсь в твоє обличчя,

Ну, добридень, день новий,

Старомодно-молодий,

 

Наче Мьобіуса стрічка,

Відкриваєш лиш одну

Ти поверхню для прочитки –

В тінь ховаєш таїну.

 

Швидко крутиться касета

Різнобарвного життя

На ній сполохи-моменти

Вже старого майбуття…

 

Терпелячий наш Шарманщику,

Заведи іще для нас

На космічному майданчику

Пісню-ретро “Новий час”,

 

Де одних і тих помилок

Гірко-смішнії слова…

Крутись Мьобіуса стрічка,

Бо для когось ти нова…

 

О, відносносте чарівна,

Нашого життя-буття –

Я для Всесвіту – дитина,

Для дитини – Всесвіт я.

 

Ось вже й стрічка нагадала

Мами мудрії слова:

“Як би веснонька та знала,

Як би зимонька могла…”

 

Ні, не треба зупинятись,

В тінь ще встигнемо зійти,

світло всім дарує здатність:

Знати, вірити, могти.

 

Тож шануймо щире слово,

Кожну світлу мить життя –

Ми є в світі – це чудово,

В цю мить створим майбуття!

 

Майбуття нових реалій

У віртуальнім вирі тем,

Блиск нових імпровізацій

Над горами старих схем.

 

Стають близькі – радість, біди

В нових вимірах доби,

Хоч не хоч, ми всі сусіди

На тіснім дворі Землі.

 

Ери нової Земляни,

Діти Космосу нові –

Ми усі Нові дворяни

Двору Матінки Землі!

 

Тож шануймось, Ми ж дворяни з української землі!!!!

19.11.1999 р.